«Контррозвідувальні» хабарі

2016-10-04 11:28:57

Покарання для співробітників СБУ, які займалися здирництвом із бізнесменів

 

Юрій Котнюк, ЮВУ

 

Минулого місяця місцеві суди України ухвалили два обвинувальні вироки співробітникам низових ланок різних регіональних органів СБУ, викритих у хабарництві. Скоєні ними злочини були вчинені з інтервалом у три роки: один у 2013-му, другий у березні нинішнього. Але при тому, що в першому випадку сума хабара ненабагато перевищувала предмет злочину в другому, покарання виявилося значно суворішим. З цього належить зробити висновок, що в післяреволюційний період ставлення суспільства до посадових злочинів стало більш терпимим.

 

Наліт на офіс

 

Вирок, ухвалений 8 серпня Рівненським міським судом Рівненської області містить порівняно куцу інформацію, оскільки між підсудним і стороною обвинувачення в особі військового прокурора Луцького гарнізону ще 30 квітня було укладено угоду про визнання винуватості. На лаву підсудних сів старший оперуповноважений відділу контррозвідувального захисту економіки Управління СБУ в Рівненській області, який систематично «доїв» одну з місцевих мереж газових заправних станцій і, за підрахунками слідчого прокуратури, надоїв з її керівника 20 тисяч гривень і 400 літрів газу у вигляді талонів. Як сказано в тексті вироку, за створення сприятливих умов при веденні господарської діяльності, тобто нездійснення контролю, непроведення перевірок й таке інше. Опера було викрито 31 березня і його дії були кваліфіковані за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України, в якій ідеться про одержання неправомірної вигоди без обтяжуючих обставин, а сам він погодився на штраф у сумі 20400 грн. Суд угоду затвердив.

На відміну від першого, більш змістовним є вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області, ухвалений 12 серпня. В цьому випадку підсудним був колишній старший оперуповноважений аналогічного відділу УСБУ у Вінницької області, військове звання – майор. На початку 2011 року йому впало в око таке собі Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросоюз-Поділля». Воно було розташоване в місті Хмільник і займалося продажем хімічних засобів захисту рослин. Звідкись опер дістав інформацію про те, що його директор, користуючись покровительством начальника місцевої міліції та керівників профільних підрозділів райдержадміністрації, реалізує підприємствам агарного сектору контрабандні препарати. Наслухавшись його побрехеньок, керівництво управління дало добро на проведення перевірок. Тож 19 січня 2012 р. ним була заведена контррозвідувальна справа відповідної категорії, а 23 липня того ж року апеляційний суд Вінницької області своєю постановою надав працівникам УСБУ дозвіл на виїмку оригіналів документів і даних, що характеризують діяльність ТОВ «Агросоюз-Поділля». Але терміном лише до 19 січня 2013 р. – після цієї дати всі вилучені папери належало або повернути, звідки взяли, або долучити до матеріалів кримінальної справи, якщо така, звісно, буде порушена.

Проте опер зі своїми колегами ще майже три місяці чекав слушної нагоди, аби вчинити наліт на офіс, і ось нарешті 10 жовтня, взявши, як то кажуть, «для меблів» кількох молоденьких співробітниць Державної інспекції захисту рослин, вчинили в штаб-квартирі фірми справжній погром. Тобто згребли в клумак усі папері, які знайшли на столах, полицях і шафах, після чого з переможними виразами облич поїхали назад у Вінницю. Вже після викриття хабарника слідчі прокуратури долучили до матеріалів провадження перелік цих документів, завдяки чому він відомий і нам. Отже, там були: рахунки-фактури за 2011–2012 роки на 202 аркушах,   повідомлення на оплату реквізитів за 2012 рік на 1 аркуші, видаткові накладні – 4, сертифікати на якості на хімічні речовини на 49 аркушах, сертифікати на якості на хімічні речовини на 69 аркушах, договори поставки на 94 аркушах, договори поставки на 88 аркушах, сертифікати і паспорти на хімічні речовини на 273 аркушах. Коротше кажучи, макулатура на пісному маслі, яка ніякого слідчо-оперативного інтересу не становила. Але, на думку опера, цього було цілком достатньо, аби почати забивати баки директору ТОВ «Агросоюз-Поділля».

 

30 тисяч доларів або 8 років в’язниці

 

Через певний проміжок часу зловмисник попросив юриста цієї фірми організувати зустріч зі своїм керівником в одному з вінницьких кафе і там заявив останньому, що проти нього буде порушено кримінальні справу за статтею 321 Кримінального кодексу України, в якій ідеться про незаконне придбання і збут отруйних чи сильнодіючих речовин, причому по її найтяжчій четвертій частині, за що йому «світить» не менше восьми років ув’язнення. Аби надати свої словам більшої ваги він процитував йому кілька уривків стенограм його телефонних розмов із діловими партнерами, перехопленими в ході проведення оперативно-розшукових заходів. А потім повідомив, що є лише один спосіб зарадити лиху – дати йому «на лапу» 30 тисяч доларів, за які він вирішить усе так, що справа буде помножена на нуль.

Директор, видно, пережив на своєму віку чимало подібних «наїздів» і наслухався чимало подібного блефу, а тому звично почав плакатися, що таких грошей у нього зроду-звіку не водилося, тож бажано зрізати суму хоча би наполовину. Опер на це самовпевнено відповів, що в їхньому відомстві є такса, нижче якої опускатися не можна. Це, мовляв, у міліції беруть лише 2 тисячі доларів на рік, а «наші слідаки менш ніж за 30 тисяч не беруться». Директор удав, ніби він згоден і попросив час для того, аби в людей позичити гроші на хабар, а сам про цю розмову розповів знайомому пенсіонеру СБУ. А оскільки колишніх агентів не буває, то про цю ситуацію дуже швидко стало відомо керівництву Управління внутрішньої безпеки СБУ і його представництва в УСБУ в Вінницькій області.

Судячи з усього там з цього приводу вийшло щось на кшталт дискусії, в ході якої частина акціонерів «контори» вимагала жорстких заходів реагування, інша ж наполягала на необхідності зберегти для служби такого цінного кадра. Зійшлися на компромісному рішенні, в рамках якого наказом начальника Управління старший опер був переведений на посаду заступника Гайсинського міжрайонного відділу УСБУ, тож мав негайно передати всі свої папери керівнику відділу, який і буде вирішувати, що робити з ними далі. Разом з іншими паперами майор передав і матеріали «контррозвідувальної» перевірки по ТОВ «Агросоюз-Поділля».

Тут доречно буде розповісти про подальшу долю справи. Начальник відділу полистав її матеріали, особисто переконався в тому, що вона не варта виїденого яйця, після чого з чистою совістю передав її для прийняття рішення до слідчого відділу. Там, відповідно до вимог нового Кримінального процесуального кодексу, відомості про подію 21 січня 2013 р. були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 2 ст. 321 ККУ, а матеріали направлені до прокурора області. Через 10 днів вони повернулися назад разом із його вказівками, одна з яких полягала в тому, щоб направити провадження за підслідністю до Хмільницького міськвідділу міліції, що й було зроблено 25 лютого 2013 р. А 19 червня того ж року постановою тамтешнього слідчого провадження було закрите у зв’язку з відсутністю події і складу злочину.

 

Хабарник вийшов на волю за «законом Савченко»

 

Проте майор, отримавши нове призначення на посаду, робота на якій виключала будь-які контакти з ТОВ «Агросоюз-Поділля», не облишив своїх намірів зробити з цієї фірми особисту дійну корову. Передаючи матеріали справи, він запопадливо приховав собі вилучену в офісі цього підприємства макулатуру й спробував її використати для подальшого шантажу директора. Вкотре зустрівшись із ним, він пояснив, що нова посада не зменшить його впливу на долю кримінального провадження і продовжив вимагати 30 тис. $ за те. щоб урядувати його від в’язниці. Разом із цим опер почав переконувати директора перенести діяльність на територію обслуговування Гайсинського МРВ УСБУ, обіцяв усунути звідти всіх потенційних конкурентів і гарантувати недоторканість від перевірок з боку інших державних органів.

Про цю розмову негайно стало відомо в Управлінні внутрішньої безпеки, керівництво якого цього разу без зайвих сентиментів дало команду на проведення оперативної комбінації з викриття хабарника й виділило для цього 30 тисяч доларів із секретного фонду. Але директора ТОВ, який подав офіційну заяву про вимагання хабара, попросили по можливості витрачати їх якомога економніше й торгуватися із здирником за кожний цент. Погодившись співпрацювати з УВБ, чоловік під час чергової зустрічі з майором попросив спочатку повернути йому вилучені в офісі папери, а потім уже вести мову за 30 тисяч. Той погодився, показавши при цьому два пальці, що означало дві тисячі доларів. Через кілька днів директор передав оперу, правда не дві, а півтори тисячі доларів, а той повернув йому за це клумак із паперами і попросив дати ще хоча б тисячу доларів, які йому потрібні на облаштування службової квартири в Гайсині. А ще заливався соловейком, розповідаючи, які чудові перспективи відкриються там для його бізнесу під його надійним дахом, що й зафіксувала звуко- та відеофіксуюча апаратура, якою був споряджений негласний співробітник УВБ.

Їхня наступна зустріч відбулася 21 липня 2013 р.: просвічений очима десятка співробітників таємного спецпідрозділу СБУ опер одержав свою тисячу, після чого одразу ж був затриманий. Злочинцеві було інкриміновано одержання неправомірної вигоди в значному розмірі (ст. 368 ч. 2 ККУ), а суд для нього запобіжним заходом тримання під вартою. Згодом йому було пред’явлено обвинувачення по ще кількох статтях, серед яких і невиконання судового рішення службовою особою. Слідчі прокуратури зважили, що відповідно до постанови Апеляційного суду Вінницької області вилучені в офісі підприємства документи мали бути повернуті до 19 січня 2013 року, а майор віддав їх директорові значно пізніше цієї дати. Начебто, дрібничка, але згідно ч. 2 ст. 382 ККУ – до 5 років позбавлення волі. А 31 грудня 2013 р. його офіційно було звільнено з органів безпеки.

Підсудного випустили на волю за три тижні до оголошення вироку – 22 липня. Довше його тримати було не можна, оскільки він провів у в’язниці три роки, а санкція найтяжчої статті обвинувачення (ч. 2 ст. 368 ККУ) не перевищувала шість років. Адже згідно розкритикованого, але чинного закону Савченко, перебування в умовах СІЗО не повинно перевищувати половини строку призначеного (або й навіть не призначеного) покарання. А вже 12 серпня Хмільницький суд засудив колишнього опера до 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном три роки.