У монографії досліджено особливості процедури виконання рішень міжнародної судової інституції — Європейського суду з прав людини у сімейних справах з виокремленням їх категорій, виплати справедливої сатисфакції як вжиття заходів індивідуального характеру, встановленням особливостей перегляду рішень Верховним Судом як вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, вжиття заходів загального характеру як результат виконання рішень Євросуду та дотримання національними судами принципу «найкращих інтересів дитини» крізь призму рішень ЄСПЛ під час перегляду справ, що стосуються дитини. Розглянуто вітчизняні підходи й практику європейських країн щодо розуміння процедури виконання рішень ЄСПЛ.
Особлива практична цінність роботи полягає у проведеному автором аналізі рішень ЄСПЛ та національних судів у процесі виконання рішень ЄСПЛ, а також застосування практики Євросуду при розгляді сімейних спорів.
